Днями тернопільський журналіст Сергій Сінкевич викрив будівництво церкви московського патріархату в селі Сураж на Тернопільщині. Там встановили великий хрест, а будівельники відкрито зізнаються, що працюють над будівництвом храму. І ось так, доки триває боротьба з московським окупантом на фронті, в Тернопільській області незмінно діють структури московського патріархату – підтримують проросійські настрої та створюють додаткові виклики для безпеки та єдності громади. 

фото: Сергій Сінкевич

Звісно з початком повномасштабної війни багато громад на Тернопільщині перейшли до Православної церкви України. Проте, станом на 2025 рік тут все ще залишаються близько 80 церков, що належать до московського патріархату (УПЦ МП).

При цьому більшість храмів, що існують у структурі УПЦ МП на Тернопільщині, обрали позицію вичікування. Формально вони не проголошують себе частиною московського патріархату, але й не здійснюють жодних публічних кроків до переходу в ПЦУ. Відтак, це дозволяє їм уникати конфліктів із громадою, місцевою владою чи медіа, залишаючись при цьому в юрисдикції, яка історично підпорядковується москві. Представники цих парафій уникають публічних заяв, не ведуть відкритої діяльності в інформаційному просторі, не беруть участі у спільних заходах з іншими конфесіями. 

Особливо помітно, що вони не висловлюються про війну в Україні, не беруть участі у громадських акціях на підтримку України, не підтримують ані українських військових, ані державу.

Джерело: Опендатабот, станом на 3 травня 2024

Традиційно найбільше церков УПЦ МП залишається на півночі області. Це Кременеччина та Шумщина. Поодинокі парафії діють також у Тернополі, Борщеві, Бережанах та інших громадах. 

Цікаво, що УПЦ Ммосковського патріархату досі володіє тут значною кількістю нерухомості. За даними антикорупційного проєкту NGL.media спільно з аналітичною системою YouControl, станом на травень 2023 року в області зафіксовано 80 культових споруд та 49 земельних ділянок, що перебувають у користуванні чи власності УПЦ МП.

Зокрема, у Кременецькому районі налічується 55 об’єктів нерухомості, з яких шість розташовані у Почаєві та Старому Почаєві. У Шумському районі таких об’єктів – 12, у Збаразькому – 4, а по одному знаходиться у Тернополі, Бережанах та Борщеві.

Щодо земельних ділянок, якими користується московський патріархат, то їх найбільша частина – 35 ділянок – зосереджена у Кременецькому районі, з яких п’ять – у Почаєві та Старому Почаєві. Інші розподілені наступним чином: 7 ділянок у Шумському районі, 5 – у Збаразькому, по одній – у Лановецькому та Борщівському районах.

Джерело: ngl.media липень, 2023 р.

Додамо, що впродовж останніх років питання землі, що належить або перебуває під контролем Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП) на Тернопільщині, стає все гострішим та політизованим. І поки громадські активісти борються за те, щоб ця земля не потрапляла під контроль структур, пов’язаних із країною-агресором, є люди, які діють у зворотному напрямку. Раніше, ми писали про суддю Господарського суду Тернопільської області Надію Андрусик. Вона не лише систематично ухвалює суперечливі судові рішення, але й виносить постанови, що працюють на користь проросійських структур в Україні. Зокрема, 22 грудня 2023 року, на фоні повномасштабної війни, Андрусик ухвалила рішення повернути пів гектара землі у Тернополі Українській православній церкві московського патріархату. Це сталося попри заборону міської ради та численні протести громади.

Почаївська лавра: приклад впливу

Яскравим прикладом того, чому Україна має рішуче боротися з впливом Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП), є журналістські матеріали, відзняті у знаній усім Почаївській лаврі. 

Так, цьогоріч український історик і автор документальних проєктів Акім Галімов, у відео «Чому в Україні досі моляться російським царям?» розповів що на території лаври досі зображені російські царі, зокрема родина Миколи II, яким і досі моляться. Також в лаврі зберігаються й інші символи, які нагадують про імперське минуле Росії. 

У відео “Ви – служитель диявола”. Коли з Почаївської лаври виселять УПЦ МП,  опублікованому Громадським, журналістка Мар’яна П’єцух на території Почаївської лаври поспілкувалася з місцевими парафіянами, які висловили підтримку Володимиру Путіну, назвавши його “своїм правителем”. Вони також заявили, що ракети по Україні запускає Бог, а не Росія.

А ось фрагмент сюжету, де журналісти одного з регіональних телеканалів показали, що в на території лаври у місцевій крамниці майже немає книг українською мовою.

А ось так про вплив УПЦ МП на свідомість людей розповів у одному зі своїх інтерв’ю отець Олексій Філюк:

“Зомбування протягом 30 років призвело до того, що навіть ті, кого ми називаємо інтелігентами, як от вчителі, лікарі, є прихильниками Московського патріархату. То що вже тоді говорити про інших? Насправді для мене це дуже дивно. Для себе вони це пояснюють серед іншого й тим, що отам (у храмах УПЦ МП) моляться старослов’янською. Мовляв, цією мовою молилися свого часу ще Кирило й Мефодій. Один мій знайомий священник якось сказав жартома, що їм там замість причастя наркоту дають. Не може, каже, так бути, аби мама, у якої росіяни одібрали сина, ходила далі туди зі своїм “акі-пакі, Господу помолімся”. Москалі забили сина, й поховали. Є такі приклади”.

Ці факти показують, що проблема досі нікуди не зникла з початком війни, а лише змінила форму. Замість відкритої підтримки росії – тиша. Замість допомоги – мовчазна присутність. Але суть залишилася та сама – в багатьох храмах УПЦ МП досі зберігається не просто зв’язок із москвою, а цілий світогляд, сформований ще в радянські часи. Він про те, що “москва – духовний центр”, а Україна – десь на другому плані. І поки це живе, поки це звучить у молитвах, книжках, розмовах – війна триває не тільки на фронті, а й у головах тих людей, які за роки звикли вважати росію “старшим братом”, слухати російських проповідників і не ставити під сумнів, кому насправді служить їхній храм.

Що, на вашу думку, Тернопільщина повинна зробити у першу чергу, щоб зменшити вплив УПЦ МП?