Лікар, офіцер, науковець: історія Євгенія, який поєднав військову медицину та науку
Історія травматолога, який змінив науковий інститут на службу в артбригаді та доводить, що фах лікаря сьогодні – це не лише операційна, але й вміння приймати блискавичні рішення під обстрілами. Отримання звання “Заслужений лікар України” перетворилося для Євгенія на справжній “квест” посеред бойових буднів. Почалося все з робочих уточнень від відділу кадрів Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка, де він працює позаштатним науковим співробітником. А продовжилась історія терміновим викликом до столиці, куди він прибув одразу із зони бойових дій. І хоч вручення звання перенесли, вже за кілька днів, поєднуючи поїздку за авто для бригади, Євгеній знову опинився в Києві, аби отримати державну нагороду. Насправді ж за цим поспіхом і армійським побутом криється набагато глибша історія людини, яка свідомо змінила аспірантські кабінети та операційну харківського науково-дослідного інституту на передову. Це розповідь про досвідченого травматолога, для якого звання “Заслужений лікар України” стало не лише відзнакою професійної праці, а й символом тієї нової реальності, у якій українські лікарі поєднують клінічний досвід, військову службу, управлінські рішення, евакуацію поранених і наукову роботу...