У Залозецькому музеї розповіли про трипільську зооморфну пластику (фігурки тварин з глини), яка є дуже відомою. Ви точно бачили її у книгах, музеях чи інтернеті, але чи відомо вам яку функцію вона виконувала?
Трипільці були землеробами та скотарями, отже і ліпили те, що бачили – домашніх тварин (кіз, овець, биків, свиней), диких звірів (ведмедів, оленів) та птахів.
Вівці та бики є найпоширенішими серед знайдених фігурок. «Глиняні» кози дуже малочисельні, їх важко визначити, через велику схожість до овець чи биків. Рідкісними знахідками є олені, свині та ведмеді.
То для чого їх використовували?
У ті часи існував культ жертвоприношення, але тварини цінувались дуже високо, адже були одним із найважливіших способів виживання. І просто «віддати тварину богам» – не вигідно. Тому, одразу після ліплення, ці фігурки кидали у вогнище під час релігійних чи магічних обрядів. Люди спостерігали, як глина змінює свою структуру, ніби «змінює сутність», тому вважали, що жертву прийнято. Отже, боги задоволені, і справжню тварину можна залишити собі.
Попіл, який залишався, не викидали, а зберігали у спеціальних місцях, чи закопували. Саме тому, можна вважати, що фігурки зі слідами попелу чи вогню є вдалим жертвоприношенням та «обманом» для богів.
До речі, до глини могли додавати борошно, зерна пшениці, а у деяких випадках – послід тої худоби, яку зображувала фігурка.
На фото – фігурка овечки, знайдена в розвалі трипільської хати співробітницею музею в експедиції на Чернівеччині у 2023 році.
