У «Медоборах» помітили рідкісного птаха – скопу. Скопа вже з кінця ХІХ століття відома як нечисленний гніздовий птах окремих місцевостей.
Скопа — великий хижий птах (довжина тіла – 55 – 58 см, розмах крил – 145 – 170 см) з характерним забарвленням: верх чорно-сірий, низ білий з темною поперечною смугою впоперек грудей, голова біла з чорною широкою смугою через око. Крила довгі і широкі. Знизу на згинах крил темні плями. Ширяючий птах тримає крила дещо зігнутими кінцями донизу і віддалено нагадує мартина. Хвіст вузький, короткий, знизу на ньому видно нерізкі смуги. На потилиці має чуб.
Живиться птах рибою, тому оселяється по берегах водойм. Далеко не кожна водойма придатна для неї, а тому розподіл гніздових популяцій виду досить нерівномірний і має мозаїчний характер. На території України зрідка гніздиться на Поліссі (на даний момент чисельність не перевищує 1-2 пари). Під час міграцій скопа трапляється на всій території країни.
Причини зниження чисельності в Україні — знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази внаслідок господарської діяльності людини, а також через неспокій та переслідування з боку людини.
У заповіднику скопа зустрічається вкрай рідко під час міграцій. Занесена до Червоної книги України (статус – зникаючий), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток II), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток II) конвенцій.
