У Чорткові відбувся соціальний експеримент, який змусив багатьох побачити місто інакше. Ініціатором став Іван Космина — радник міського голови з питань безбар’єрності. Він хотів аби кожен особисто відчув, що таке бар’єри у повсякденному житті.
Учасниками стали депутати, духовенство, працівники міськради, «Карітасу» та центру зайнятості. Всі вони сіли у крісла колісні і рушили маршрутом вулицями міста.
Початок шляху — позитивний: тротуари пониженi, решітки прибрані, до парку дістатися легко. Але зворотній шлях став холодним душем. Інший маршрут — і зовсім інша реальність. Бар’єри всюди: високі бордюри, непрацюючі пандуси, підйомники на замках. Жодна аптека чи магазин не виявились доступними. Люди всередині безпорадно показували старі відео, мовляв, «це колись працювало».
Мова йде не лише про людей з інвалідністю. Безбар’єрність потрібна мамам з дитячими візочками, літнім людям, тимчасово травмованим – усім, хто хоч раз опинився у ситуації обмеженої мобільності.
