Велика частина грошей з бюджету Тернополя витрачається на те, щоб у ЗМІ розповідали про роботу міської ради. Ми всі хочемо знати, чим займається місцева влада, але коли на ці новини йдуть великі суми з наших податків, виникає питання: чи це важлива інформація, чи більше піар для чиновників?
Щоб оцінити реальний масштаб проблеми, достатньо звернутися до даних державної системи закупівель Prozorro. Лише за останній рік десятки органів місцевого самоврядування, державних та комунальних установ уклали угоди на сотні мільйонів гривень для того, щоб оплати послуги ЗМІ, розміщення реклами у друкованих виданнях, створення телевізійних сюжетів, публікацій на інтернет-порталах та встановлення бігбордів.
Мільйони на медіа під час війни
ТЕРНОПІЛЬ
За інформацією голови Тернопільської облради Богдана Бутковського, у 2024 році на висвітлення діяльності було спрямовано 563 тисячі гривень.
Ці кошти були розподілені між різними типами ЗМІ: друковані газети “Вільне життя” та “Свобода”, а також онлайн-медіа “Терен” отримали по 33 тисячі гривень кожне. Радіостанції “Радіо ТОН” та “УХ-радіо”/”Українська хвиля” отримали 35 та 45 тисяч гривень відповідно.
Левова частка – 366 тисяч гривень – припала на місцеві телеканали “ІНТБ”, “Тернопіль-1” та “TV-4”. Окремо 18 тисяч гривень було сплачено за трансляцію сесій облради. Цікаво, що у 2023 році загальні витрати Тернопільської облради на аналогічні потреби становили значно більшу суму – понад мільйон гривень. Нагадаємо, що у 2024 році в.о. голови обласної ради був Володимир Болєщук.
Тернопільська міська рада та її структурні підрозділи також активно використовують бюджетні кошти для “висвітлення діяльності”. Аналіз державних закупівель за 2024 рік засвідчив, що лише через тендери на ці цілі було виділено понад 3,2 мільйони гривень.
Сайт “20 хвилин” писали, що найбільшими “медіа-замовниками” виявилися управління ЖКГ, благоустрою та екології, яке провело тендер на мільйон гривень, та комунальне підприємство «Тернопільміськтеплокомуненерго», що витратило майже 900 тисяч гривень на радіо та друковані видання.
Сама Тернопільська міська рада у 2024 році на власне інформування витратила 600 тисяч гривень, переважно на відеоконтент. Значні кошти на інформаційні та рекламні послуги виділялися також через прямі договори. Управління стратегічного розвитку міста уклало угод на майже 600 тисяч гривень, КП «Туристично-інформаційний центр міста Тернополя» – на 260 тисяч гривень, а управління культури і мистецтв – на 160 тисяч гривень.
Комунальне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» передбачило на інформаційні потреби 180 тисяч гривень, зокрема на телебачення. Центр фізичного здоров’я населення витратив орієнтовно 160 тисяч гривень.
Активними у сфері “інформування” виявилися і медичні заклади. Центр первинної медико-санітарної допомоги планував витратити понад 700 тисяч гривень на маркетингову стратегію, а лікарня швидкої допомоги – майже 600 тисяч гривень через прямі договори. Лідером за витратами серед медзакладів стала міська лікарня №2, яка спрямувала на “роз’яснення” про безкоштовні медичні послуги майже 800 тисяч гривень.
Загалом, проаналізовані закупівлі сягають майже 6 мільйонів гривень. Проте, це може бути не вся сума, адже відстежити всі витрати на інформаційні послуги через прямі договори є складно.
Також днями стало відомо, що комунальне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради оголосило закупівлю послуг телевізійного піару у 2025 році. Предмет закупівлі включає виготовлення та трансляцію відеоматеріалів, організацію прямих ефірів та публікацію контенту в інтернеті. Очікувана вартість становить 600 тисяч гривень. Закупівля відбувається в умовах воєнного стану.
РІВНЕ
Згідно з даними Prozorro, Департамент цифрової трансформації та суспільних комунікацій Рівненської ОВА у 2023 році витратив 1 715 790 грн на висвітлення діяльності обласної адміністрації. Левова частка цих коштів була спрямована на медійне супроводження поїздок голови ОВА.
Найбільшим отримувачем цих коштів став рівненський телеканал “Сфера-ТВ”, якому Департамент сплатив 604 тис. грн.
Інші органи влади Рівненщини також вдавалися до послуг ЗМІ:
- Рівненська районна державна адміністрація спрямувала 95 тис. грн на телеканал “Сфера ТВ”.
- Департамент агропромислового розвитку Рівненської ОВА витратив 95 тис. грн на “Сфера-ТВ” для виготовлення телепродукту та 95 тис. грн на “Інститут політики” (“Рівне вечірнє”) для висвітлення досягнень аграрної галузі. Загальні витрати Департаменту склали 190 тис. грн.
- Рівненська обласна рада також співпрацювала зі “Сфера ТВ”, виділивши йому 40 тис. грн. Інший телеканал “Itv media group” отримав майже 50 тис. грн. Загальний бюджет облради на власний піар становив 89 900 грн
ЧЕРНІГІВ
До прикладу у Чернігові лише протягом 2024 року з бюджету Чернігівської міської ради на “висвітлення діяльності” було витрачено вражаючу суму – 9 мільйонів гривень.
Аналіз витрат показує, куди саме спрямовувалися ці кошти:
- 200 тисяч гривень було сплачено радіостанціям за трансляцію новин, які на 100% стосувалися діяльності міського голови,
- 236 тисяч гривень пішло на друк матеріалів у місцевій газеті “Вість”, де також основна увага приділялася діяльності керівництва міської ради, зокрема міського голови,
- Найбільша сума – 8,4 мільйона гривень – була спрямована на утримання міського телеканалу “Новий Чернігів”, де міський голова був головним героєм більшості сюжетів.
Крім того, міською радою була запроваджена практика, за якою оплата піару керівництва здійснювалася також комунальними підприємствами. Ці витрати, загальною сумою 300 тисяч гривень, маскувалися серед інших статей видатків і включали виготовлення різноманітних рекламних роликів, білбордів та листівок, де головними дійовими особами виступали представники керівництва міської ради, зокрема секретар.
фото: Новини Чернігівщини
Межа між інформуванням і агітацією: коли звіт перетворюється на піар
Чиновники мають право розповідати людям, що вони зробили — це нормально. Але іноді це перетворюється не на інформування, а на рекламу самого себе. Особливо коли поруч з новиною про відкриту лікарню чи відремонтовану дорогу бачимо велике фото посадовця та гасло типу «Разом ми зробили це!».
Ми чуємо тільки гарні новини. А про недоліки, проблеми чи критику — ні слова. Однією з ключових ознак того, що звітність перетворюється на політичний піар, є зміщення фокусу з установи чи команди — на конкретну особу.
У публікаціях, білбордах чи відеороликах головним героєм стає не робота міської ради, не ефективність служби, а персональна роль мера, голови ОВА чи іншого посадовця. Замість того, щоб повідомити: «У місті відкрито нову амбулаторію»,
ми бачимо формулювання: «Завдяки ініціативі голови ОДА відкрито сучасну амбулаторію».
Або: «Під особистим контролем мера завершено реконструкцію школи». Або ще краще: «Міський голова особисто відкрив стадіон і поспілкувався з учнями».
Чому це небезпечно?
По-перше, через такі новини люди бачать лише позитив — відкрили школу, полагодили дорогу, купили обладнання. Але зазвичай не говорять, скільки на це пішло коштів, чи були затримки, чи працювало щось не так. Немає балансу. А без нього — немає повноцінної картини.
По-друге, це дає чинному посадовцю величезну перевагу перед іншими кандидатами на майбутніх виборах. Поки хтось має шукати гроші на кампанію, посадовець уже кілька місяців з’являється у стрічці новин, на білбордах і в комунальних газетах. І все це — під виглядом «інформування». Формально — законно. По суті — нечесно.
І, по-третє, це про наші з вами гроші. Усе це — реклама, ролики, друковані матеріали — часто оплачуються з місцевого чи державного бюджету. А це ті самі кошти, які могли б піти на ліки в лікарні, на нові парти для школи чи на ремонт дороги, яка давно розбита.
Як повинно бути?
Звіти мають бути присвячені конкретним результатам роботи установи, а не особистим “заслугам” мера, голови чи депутата. Громада має право знати хто, що, коли і за які кошти зробив. Хто підрядник, які джерела фінансування, терміни будівництва та реальні труднощі, які довелося подолати.
Інформування має бути позбавлене будь-яких оціночних суджень з боку влади. І найважливіше держава повинна нарешті чітко провести межу між законним інформуванням та незаконною політичною агітацією. Законодавство має однозначно визначити критерії, за якими фінансування передвиборчої реклами з бюджетних коштів буде неможливим. Якщо посадовець прагне підвищити свою впізнаваність – будь ласка, але за власні кошти або кошти з виборчого фонду, а не за гроші платників податків. Зрештою, найважливішим елементом контролю є сама громада. Кожен українець повинен навчитися критично оцінювати інформацію, яку подає влада, розрізняти об’єктивні звіти та замовний піар.Перевіряти факти та порівнювати інформацію з різних джерел.
