Тернопільський воїн Володимир освідчився своїй коханій Світлані. Про молодят розповіли у 105 окремій бригаді територіальної оборони, де служить чоловік.
Світлана родом з Івано-Франківщини, а Володимир — з Тернополя. Їхня історія розпочалася на початку повномасштабного вторгнення, коли Світлана, як волонтер, привезла допомогу у підрозділ, де проходив службу Володимир. З того моменту почалося їхнє спілкування.
Два роки минуло, випробування, довгі розмови та спільні цінності зміцнили їхній зв’язок. І от, коли Володимир повернувся з фронту в відпустку за станом здоров’я, його мрія зробити Світлані пропозицію стала реальністю.
Зустріч відбувалася у Будинку вчених у Львові. Світлана думала, що Володимир запропонував зробити фотосесію на згадку, тож вони одяглися святково, а їхній товариш погодився організувати професійну фотомить. Проте наречений підготував дещо особливе. Його бойовий побратим, потайки привіз квіти, які мали стати частиною цього особливого моменту.
У момент, коли світло м’яко падало на обличчя Світлани, Володимир зупинився, глибоко вдихнув і став на одне коліно. Для Світлани це було абсолютно неочікувано. Володимир одягнув каблучку на її палець під оплески своїх побратимів.
Тепер для Світлани все навколо набуло нового сенсу. Окрім своєї адвокатської діяльності, вона і далі буде волонтерити. Сам Володимир має повернутися на передову,
З мріями про майбутнє, сповненими світла й надії, і вже після перемоги молодята разом втілюватимуть у життя щось нове. І хоча їхні серця розділятимуть відстань та час, вони впевнені: в любові й довірі під силу пережити розлуку, яка чекає на них попереду.
